Радить професіонал

 

"ЯКЩО ПОБАЧИТЕ ДІВЧИНУ, ЯКА ВИВЧАЄ ЩОСЬ У МОТОРІ ЗЛАМАНОГО АВТО, НЕ ЗУПИНЯЙТЕСЬ..."

Про напад на машину головного редактора "Високого Замку", водійську солідарність та будову автомобіля

Головний редактор "Високого Замку" Степан Курпіль розповів, як днями поблизу села Тростянець Миколаївського району дивом уникнув нападу незнайомців, котрі намагалися зупинити його машину. Шофер редакційного "Opel" "купився" на приманку - начебто зламану машину, яка стояла на узбіччі з включеною "аварійкою".

Але вартувало йому тільки пригальмувати, як дорогу вперед перекрила вантажівка, назад - "Ікарус", і до "Оpel" підбігли молоді хлопці, які невідомо звідки взялися. В останню мить шофер дав газу і проскочив біля вантажівки по узбіччю. Тому розмову з викладачем директором Львівського дорожнього навчально-курсового комбінату Анатолієм Синяком ми розпочали саме з цього випадку. І пан Анатолій, водій з майже тридцятирічним стажем, сказав, що у багатьох випадках краще зраджувати водійській солідарності. Ціліше будеш...

- Раніше я навчав своїх курсантів: дівчата до певного віку можуть не вчити будову автомобіля, - розповідає пан Анатолій. - Варто двадцятирічній красуні підняти капот на дорозі і заглянути у мотор - через п'ять хвилин водії-чоловіки вже будуть сперечатися за право допомогти їй. Це завжди працювало, хоч і до певного віку... А тепер усе навпаки. Якщо ви бачите на дорозі довгоногу дівчину в міні-спідниці, яка вивчає щось у моторі, а навколо ліс і ні душі, у жодному разі не зупиняйтеся! Бо можете позбутися не тільки автомобіля, але й життя. Колишні курсанти розповідали мені про випадок, коли довірливий водій зупинився на прохання хлопця, який просив витягнути з болота його машину за горбком. Мовляв, допоможи, я забуксував. Водій пішов глянути, де ж та машина, і отримав ніж у спину...

Тому не поспішайте проявляти водійську солідарність. Не зупиняйтеся відразу, а, можливо, тільки пригальмуйте. Подивіться, хто сидить у машині. Якщо там жінка і діти, навряд чи водій, який зупиняє вас, - зловмисник. Хоча буває всяке. Спочатку огляньте місце зупинки. Якщо довкола чагарники чи щось таке, де можуть ховатися злодії, не зупиняйтеся. Коли все ж таки вирішили зупинитися, виходьте з машини обережно, не поспішайте глушити мотор. Не обертайтеся ні до кого спиною - нехай водій поламаної машини буде від вас збоку.

І пам'ятайте самі: якщо з вашою машиною щось трапиться, ніхто не зупиниться, щоб допомогти вам. Розраховувати ви можете тільки на себе та мобільний телефон. Абоненти компанії "Київстар", наприклад, можуть викликати технічну допомогу за телефоном 505. Наскільки я знаю, якщо йдеться про дрібний ремонт на дорозі - заміну колеса чи щось подібне, - вам доведеться заплатити близько 100 грн. А якщо йдеться про евакуацію автомобіля - 70 грн. плюс від 1,80 до 2,50 за кілометр - залежно від ваги автомобіля. Кілька років тому зі мною трапився дуже повчальний випадок. На кільцевій я побачив машину з піднятим капотом, а біля неї відчайдушно махав рукою чоловік. У машині - діти, а навколо поле і дачі. Нічого підозрілого, білий день. Коли я зупинився, той чоловік мало не плакав. Я, каже, дві години тут голосую - ніхто не хоче зупинятися. Діти замерзли. Дотягніть до станції техобслуговування! Звичайно дотягну, відповідаю, але скажіть, що з машиною.

Не заводиться, каже той, а чому - не знаю. Я повертаю ключ у запалюванні - лампочки щитка приладів горять. Але як тільки включається стартер, гаснуть. Виходить, немає контакту на акумуляторі. Свинцеві клеми акумулятора дуже часто окислюються. Я покрутив клемою по штирку - і машина відразу ж завелась. Як той чоловік мені дякував! І у гості запрошував, і допомогу обіцяв усіляку. Він працював лікарем районної лікарні...

Проте бувають люди, яких нудить від одного погляду під капот. Якщо серед вас такі є, беріть побільше грошей і їдьте на станцію техобслуговування. Після огляду вже працівники станції відповідатимуть за ваше авто.

Проте мінімальні знання все одно потрібні. Коли чуєте незрозумілий звук, не бійтеся заїхати на естакаду. Хоч ви і не спеціаліст й, можливо, нічого не розумієте у ходовій. Зі мною одного разу трапилося ось що. На поворотах раптом я почав чути скрегіт метала по металу. Звук лунав звідкісь іззаду. Мотор спереду, так що це міг бути тільки підшипник, подумав я. Ось зараз він розлетиться - і злетить колесо. Значить, швидко їхати не можна, а до Львова було 500 км. Я засмутився, скинув швидкість і сяк-так доплентався до естакади.

Місце, де метал треться по металу, я побачив відразу ж: днище машини брудне, і раптом якісь частини витерті до блиску. Тоді блищали кардан і глушник. Глушник загалом тримається на двох гумах. Одна відірвалася, от він і терся на поворотах об кардан. Щоб усунути цю поломку, достатньо було кавалку дроту.

Розмовляв Анатолій ДМИТРІВ.